Анатоксин, син.: токсоїд (грец. ana — зворотна дія + toxikon — отрута) — токсин, знешкоджений шляхом спеціальної обробки. А. — вид вакцин, який використовують для активної імунопрофілактики токсинемічного інфекційного захворювання. Термін введений Г. Рамоном (Франція) у 1923 р., коли він, досліджуючи вплив 0,4% розчину формаліну при T 38–40 °С на дифтерійний токсин, одержав імуногенний препарат, позбавлений токсичних властивостей. А. виготовляють з екзотоксинів: екзотоксин піддають обробці 0,3–0,8% розчином формаліну у нейтральному середовищі при T 35–40 °С протягом 3–4 тиж. У результаті такої обробки токсини повністю втрачають токсичні властивості, але зберігають антигенні й імуногенні. Потім А. очищають від баластних речовин, концентрують і адсорбують на гідроксиді алюмінію або інших сорбентах. Після перевірки отриманого препарату на стерильність, нешкідливість і активність А. використовують для імунізації. Активність А. визначають у реакції нейтралізації токсину антитоксином та реакції флокуляції, виражаючи в міжнародних одиницях (МО). А. застосовують для формування активного антитоксичного імунітету та створення лікувально-профілактичних антитоксичних сироваток. Використовують очищений адсорбований дифтерійний А., очищений адсорбований правцевий А., очищений адсорбований стафілококовий А., адсорбований дифтерійно-правцевий А. Правцевий і дифтерійний А. входять до складу асоційованої коклюшно-дифтерійно-правцевої вакцини, холероген-анатоксин — до складу холерної вакцини.
Дифтерійний анатоксин — імуногенний препарат, отриманий у результаті дії формаліну на дифтерійний токсин за певних умов. Зазвичай випускається з ад’ювантом (адсорбований); часто є компонентом комбінованих вакцин. Якість токсину оцінюють за числом флокулувальних одиниць і його чистотою, тобто за співвідношенням кількості токсину та інших білків (за азотом білка). Токсин знешкоджують формаліном. Отриманий А. піддають очищенню і застосовують як вакцину без ад’юванту (рідкий А.) або з ад’ювантом (А. дифтерійний, адсорбований на окисі алюмінію). А. контролюють на нешкідливість, імуногенність, стерильність, вміст домішок. А. виробляє антитоксичний імунітет, що не гарантує повної несприйнятливості до дифтерії, однак зумовлює легший перебіг захворювання. Багатокомпонентність дифтерійного токсину (компонент А, компонент В із гемолізином, некротичний фактор, гіалуронідаза та ін.) перешкоджає досягненню абсолютного антитоксичного імунітету. Проба Шика дає можливість оцінити стан імунітету в численних групах населення. А. дифтерійний, як правило, вводять у комбінації з А. правцевим (адсорбований дифтерійно-правцевий А. — подвійна вакцина) або з вакциною проти коклюшу (асоційована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина — тривакцина). Основну імунізацію зазвичай проводять дітям грудного віку.
Правцевий анатоксин — препарат, отриманий у результаті дії формаліну на правцевий токсин за певних умов. Зазвичай випускається з ад’ювантом (адсорбований). У 1890 р. К. Фабер (Данія) описав правцевий токсин. У 1897–1898 рр. П. Ерліх (Німеччина) знешкодив токсин за допомогою сірковуглецю і дав точну характеристику отриманого токсоїду. За цю роботу він одержав Нобелівську премію. У 1925 р. Рамон запропонував методику обробки токсину формаліном і застосував отриманий А. як вакцину. А. правцевий становить основу всіх сучасних протиправцевих вакцин; він індукує формування антитоксичного імунітету і хоча не перешкоджає розвитку правцевої інфекції, але запобігає її токсичним проявам. Може застосовуватися в комбінації з А. дифтерійним (адсорбований дифтерійно-правцевий А.) і вакциною проти коклюшу (асоційована коклюшно-дифтерійно-правцева вакцина).
Иммунология. Справочник / Под ред. д-ра мед. наук Г. Бундшу. — К., 1981; Словник з мікробіології, вірусології, імунології та інфекційних захворювань / За ред. проф. Г.К. Палія. — Вінниця, 1995.